Про ліцей

      Вступаючи до XXI століття, в так зване "інформаційне суспільство", треба готувати молодь до вільного володіння інформаційними технологіями, які у найближчі декілька років відіграватимуть визначну роль в економіці розвинених країн. З освітньої точки зору, найбільший вплив комп'ютерів на суспільство полягає в тому, що вони спонукають людей із самого раннього віку до творчості.

    Ось чому  націленість на найширше впровадження комп'ютерної техніки, інформаційних технологій у всі сфери ліцейської навчально-виховної системи є принципово важливою. Справа не тільки в тому, що володіння комп'ютером сьогодні є невід'ємною частиною освіти кожної людини: ПЕОМ можна розглядати сьогодні як засіб комунікації та джерело інформації. Привабливість використання комп'ютера полягає ще й у тому, що він є мало не ідеальним інструментом для дослідницької роботи учнів, для вивчення методів моделювання, для навчання вмінню працювати з інформацією.

     Остання проблема, яка повинна бути віднесена до категорії найважливіших, - це модель освіти.

     Існуючі моделі освіти можна умовно поділити на інформаційну, коли головним є опанування учнем певної і досить великої кількості знань, коли всі задачі для учнів формулюються точно, з необхідною кількістю даних, і проблемну, яка пов'язана з інтенсифікацією процесів мислення в умовах відсутності достатньої кількості необхідних вхідних даних, або їх надлишку. Згідно існуючим теоріям навчання, ці моделі дуже погано поєднуються. Застосування комп'ютера, а особливо вивчення його як високоінтелектуального пристрою, в деякій мірі знімає вказану суперечність. З'являються невидумані, реальні задачі, які потребують вирішення, а мотивація учня, як правило, для цього є достатньою і може бути ефективно використана.

      Практика показала, що проста сума знань не дає гарантії успішної кар'єри навіть для обдарованих особистостей. Український парадокс полягає у тому, що люди, які мають високорозвинений інтелект, зовсім не обов'язково (скоріше навпаки) посідають у суспільстві відповідне становище.

Сьогоденному випускнику потрібна не просто будь-яка визначена попереднім досвідом сума знань. Він повинен мати навички самостійного застосування одержаного багажу в конкретних життєвих ситуаціях. Проблемна модель більш притаманна для системи освіти розвинутих західних країн, і тому необхідно детально знайомитися й переймати її застосування саме у цих країнах, маючи на увазі створення своєї інтегрованої моделі освіти, яка б гармонійно поєднувала традиційну інформаційну основу з суттєвим переносом центру ваги на втілення проблемного підходу.

      Усі вищезазначені задачі стають на часі як основні елементи концепції освіти в Міському ліцеї інформаційних технологій при Дніпропетровському національному університеті.

      Ліцей є учасником валеологічного експерименту, що проводиться Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Розуміння того, що ми маємо справу з обдарованими дітьми, які вчаться по досить напруженому плану, потребує посиленої уваги до проблем фізичного здоров'я. В ліцеї працює потужна кафедра фізкультутри, яка виконує надзвичайно важливу задачу зміцнення як фізичного стану ліцеїстів, так і покращення їх вольових характеристик. Значне місце в ліцеї приділяється роботі психологічної служби, яка має в ліцеї виконувати широкий спектр завдань.

      Окрім важливого курсу з основ права до навчального плану ліцею включено спецкурс з громадянської освіти, що має на меті виховання майбутніх громадян України з активною життєвою позицією, які вміють будувати відносини з владою, добре знають свої права.

      Комп'ютерна складова освіти в ліцеї теж трансформується відповідно до найсучасніших вимог та поглядів. Нова програма з інформатики, що розроблена і застосовується нині в ліцеї, базується на нових теоретичних засадах і дозволяє суттєво підвищити мотивацію вивчення складних аспектів програмування та створення власних комп'ютерних проектів. Між іншим, такі проекти мають суто проблемний характер і використовуються для формування системного мислення учнів.

   Є і усі необхідні складові для досягнення вищезазначених стратегічних цілей:

   1) контингент учнів складено на конкурсній основі, отже, є можливість відібрати таких дітей, для яких цей навчальний заклад буде найбільш відповідним;

   2) до ліцею приймають учнів після сьомого та восьмого класів, тобто дітей старшої вікової групи, які мають психологічні основи для усвідомлення себе як дорослої людини.

Важливим є і сам відповідальний акт переходу з рідної школи до нового навчального закладу. Рамки школи для таких дітей стають тісними, загальна система надання знань вже не відповідає потребам цих учнів. Університетські елементи і методи освіти, певні організаційні заходи, взяті з вузівської системи, стають необхідними. Логічною виявляється якісно нова, проміжна, змішана, шкільно-університетська навчально-виховна система;

   3) тісні контакти з університетом дають змогу в повній мірі використовувати його величезний інтелектуальний потенціал, матеріальну базу, залучати до викладання базових дисциплін і спецкурсів найкращих університетських викладачів, серед яких є багато доцентів і професорів. Доцільність залучення вузівських викладачів полягає не тільки в забезпеченні дуже високого, вкрай необхідного для таких дітей рівня навчання, а й у тому, що в такий спосіб викладання ведеться з урахуванням вимог вищої школи, де згодом навчатимуться ліцеїсти. А це - один із атрибутів концепції безперервної освіти. Окрім того, необхідно звернути увагу на велику цінність того університетського, демократичного духу, який панує в ліцеї завдяки університетським викладачам.

Дізнайтесь більше
	Історію ліцею - Навчальний процес - Умови вступу - Підготовчі курси - Квітневий зорепад 2006 - Аерокосмічний центр ЛІТу - Конкурс МАН - Електронний журнал - Ліцейську пресу